29 березня 2013

Притча: Гріхи і каміння

Прийшли дві жінки до мудрого старця за духовним повчанням. Одна вважала себе великою грішницею. Вона в молодості якось зрадила чоловікові і, не припиняючи, тяжко мучилася докорами сумління. Інша ж, начебто проживши все своє життя за Божим законом, ні в яких особливих гріхах не дорікала собі і була вповні задоволена собою.

Старець розпитав обох жінок про їх життя. Одна зі сльозами зізналася йому в своєму великому гріху. Вона вважала свій гріх настільки великим, що не очікувала за нього Божого пробачення. Інша ж сказала, що не знає за собою ніяких особливих гріхів. Старець сказав до першої:

- Іди ти, раба Божа, за огорожу і знайди ти мені великий камінь - такий, який тільки підняти зможеш, і принеси...

- А ти, - сказав він тій, яка не знала за собою великих гріхів, - принеси мені теж каменів, скільки подужаєш, тільки всіх дрібних.

Жінки пішли і виконали наказ старця. Одна принесла великий камінь, інша ж - повний мішок дрібних каменів. Старець оглянув камені і сказав:

- Тепер ось що зробіть: віднесіть ви назад камені і покладіть на ті самі місця, де взяли, і, як виконаєте, приходьте до мене.

І жінки пішли виконувати наказ старця. Перша легко знайшла те місце, з якого взяла камінь, і поклала його, як він був. Але інша ніяк не могла пригадати, з якого місця брала який камінь, і, так і не виконавши наказу, з тим же мішком каміння повернулася до старця.

- Так от, - сказав старець, - те ж саме буває і з гріхами. Ти легко поклала великий і важкий камінь на колишнє місце, тому що пам'ятала, звідки взяла його. А ти не могла, тому що не пам'ятала, де взяла дрібні камені. Те ж і з гріхами. Ти пам'ятала свій гріх, несла за нього докори людей і своєї совісті, змирялася і тому поволі звільнялася від наслідків гріха.

- Ти ж, - звернувся старець до жінки, що принесла назад дрібне каміння, - грішачи дрібними переступами, не пам'ятала їх, не каялася в них, звикла до життя в гріхах і, засуджуючи гріхи інших, все глибше і глибше зав'язала в своїх.

Всі ми - недосконалі й грішні, і всі ми, зрештою, загинемо, якщо не будемо щиро каятися й смиренно навертатися до Господа.

За матеріалами

 
 

календар

23 червня 2017

Святитель Иоанн Тобольский

23 июня 2017 г. ( 10 июня ст.ст.), пятница.
Седмица 3-я по Пятидесятнице. Петров пост. Монастырский устав: cухоядение (хлеб, овощи, фрукты).

Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомСщмч. Тимофея, еп. Прусского. Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомОбретение мощей свт. Василия, еп. Рязанского. Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомСобор Рязанских святых. Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомСвт. Иоанна, митр. Тобольского. Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомСобор Сибирских святых. Мчч. Александра и Антонины девы. Прп. Феофана Антиохийского. Свт. Вассиана, еп. Лавдийского. Прп. Силуана, схимника Печерского. Сщмч. Тимофея пресвитера.

Перейти в раздел
 
 

Рекомендуємо відвідати