7 серпня 2013

Чим запам’ятався 1025-річний ювілей Хрещення Київської Русі: основні факти

26-28 липня відбулися найгучніші державні і церковні події, пов’язані зі святкуванням 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Підсумуємо, що було у центрі уваги українського суспільства протягом цих днів.



1. Вперше за всю історію Київ відвідали предстоятелі 9 помісних православних Церков, а також делегації інших 6 православних помісних Церков.

В столиці України на урочистостях з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі були присутні предстоятелі Олександрійської, Єрусалимської, Руської, Грузинської, Сербської, Болгарської, Польської, Кіпрської та Американської православних Церков, а також представники Константинопольської, Антіохійської, Румунської, Грецької, Албанської Церков та Церкви Чеських земель та Словакії.

Церковні делегації прбули до Києва з Москви, оскільки за ініціативи РПЦ святкування почалося в столиці Росії, а потім продовжилося в Києві та Мінську.

Крім церковних лідерів православ’я, у святкових заходах в Києві брали участь президенти України, Росії, Молдови і Сербії, представники інших країн та конфесій.


2. До Києва була привезена велика християнська святиня – Хрест апостола Андрія Первозванного.

З 26 по 28 липня в Києво-Печерській лаврі перебувала велика святиня християнського світу – Хрест, на якому було розіп’ято святого апостола Андрія Первозванного. Андріївський хрест в РПЦ привезли з Греції - спочатку він побував у Санкт-Петербурзі, Москві та Московській області, потім у Києві, а звідси його доставили до Мінська. За півтора дня перебування хреста в Києво-Печерській лаврі йому вклонилися більше 50 тисяч вірян.


3. Безпрецедентні заходи безпеки в місцях проведення основних заходів.

Особливо показовим в цьому плані став молебень на Володимирівській гірці. Зважаючи на присутність на молебні предстоятелів 9 Церков, а також президентів України, Росіїї, Молдови та Сербії служби охорони обмежили доступ простих вірян на молебень. В результаті засоби масової інформації визначили це дійство як «молебень для VIPів".

При значних заходах безпеки проходила літургія в Києво-Печерській лаврі, доступ до якої простим вірянам пролягав через кордони охорони та рамки металошукачів.

У той же час хресний хід і богослужіння на Володимирівській гірці, які провела УПЦ Київського патріархату, відбувалися в доступних для широкого кола вірян умовах.


5. Знакова зустріч предстоятелів двох Церков.

Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) та патріарх Київський і всієї України Філарет (Денисенко) зустрілись на відкритті виставки «Велике і величне» при цьому вони по-братськи обійнялись, поцілувались та привітали один одного. Світлини та відео цієї зустрічі миттю облетіли всі провідні ЗМІ країни. Такий стан справ обнадіяв багатьох людей на майбутнє подолання розколу в українському православ’ї.


6. Виступ президента України на урочистій Академії з приводу 1025-ліття Хрещення Київської Русі.

У своїй промові 26 липня перед предстоятелями і представниками українських Церков, політичною, науковою та культурною елітою України Віктор Янукович розглянув проблематику державно-церковних відносин в Україні та накреслив подальшу роботу у цій галузі. Зокрема, він підкреслив рівність перед державою усіх Церков і релігійних організацій, необхідність їх співпраці. Також президент пообіцяв не допустити "використання церков і релігійних організацій деякими політичними силами у своїх вузьких інтересах. Це стосується також і закордонних центрів, які через релігійні організації інколи прагнуть впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Україні".


7. «Київська Русь», «Українська Русь», просто «Русь».

У своїй промові на урочистій церемонії з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі президент України Віктор Янукович фактично визначив нову парадигму ролі та місця України в сучасному християнському світі. "Прийняття християнства, як державної релігії, було доленосним історичним фактом, який вивів Українську Русь на новий рівень, визначив її місце у полі християнських держав, дав могутній поштовх для нової якості та змісту культури, політичних та громадських інститутів", - зазначив голова держави. Проте у виступі президента, що був оприлюднений пізніше, Русь у цьому фрагменті названа Київською.

Прикметно, що в офіційних матеріалах Московської патріархії згадки саме про Київську Русь немає, йдеться лише про "Русь". Водночас на сайтах УПЦ (МП) Русь найчастіше згадується як Київська - "Київська Русь".


8. Послання Константинопольського патріарха до українського народу.

Вселенський патріарх Варфоломій не приїхав на ювілей у Київ, але оприлюднив своє Послання до українського народу з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі. В ньому патріарх нагадує, що Константинопольська Церква мала пастирське піклування над Україною від Хрещення до 17 століття і продовжує докладати зусиль для подолання розколу в Україні.
На офіційних медіа-ресурсах Московського патріархату про послання патріарха Варфоломія не згадується.

За матеріалами

 
 

календар

26 травня 2017

Мученик Александр Римский

26 мая 2017 г. ( 13 мая ст.ст.), пятница.
Седмица 6-я по Пасхе. День постный. Разрешается рыба.

Попразднство Вознесения Господня. Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомМц. Гликерии девы и с нею мч. Лаодикия, стража темничного. Мч. Александра Римского. Свт. Павсикакия, еп. Синадского. Свв. Георгия исп. с супругою Ириною и чадами. Прп. Евфимия Иверского (Груз.). Прав. Гликерии девы, Новгородской. Перенесение мощей прмч. Макария Каневского, игумена Пинского, Переяславского чудотворца. Сщмчч. Василия, Александра и Христофора пресвитеров, прмч. Макария и мч. Сергия. Мчч. 103 Черкасских.

Деян., 42 зач., XIX, 1-8. Ин., 47 зач., XIV, 1-11.

Перейти в раздел
 
 

Рекомендуємо відвідати