16 грудня 2012

19 грудня - Миколая-Чудотворця

Святитель Миколай, який жив у III-IV століттях, прославився як великий угодник Божий, тому в народі його зазвичай називають Миколою Угодником. Святитель Миколай вважався «всіх заступником, всіх скорботних утішником, всіх сущих в бідах притулком, благочестя стовпом, вірних поборником». Християни вірять, що і сьогодні він робить безліч чудес на допомогу тих, що моляться йому людям.

Єпископ, повний Духа Святого, який проводив над юним Миколою таїнство свячення, пророче передбачив народу велике майбутнє Угодника Божого: «Ось, братіє, я бачу нове сонце, що сходить над кінцями землі, яке з'явиться розрадою для всіх сумних. Блаженно то стадо, яке удостоїться мати такого пастиря! Добре він буде пасти душі заблудших, маючи їх на пасовиська благочестя; і всім, що знаходиться в бідах, з'явиться теплим помічником!»



Коли дядько єпископ вирушив у Палестину, управління своєю єпархією доручив племіннику пресвітеру. Миколай багато добра зробив для своєї пастви. На той час батьки його померли, залишивши йому багату спадщину, яку всю він витратив на надання допомоги незаможним. У Патарах жив один бідний чоловік, у якого було три дочки красуні. Він був настільки бідний, що йому не було на що було видати заміж своїх дочок. До чого може довести потреба людини, недостатньо перейнятої християнською свідомістю! Нещасного батька потреба призвела до жахливої думки - пожертвувати честю своїх дочок і з їхньої краси виторгувати кошти, необхідні для їх приданого.

Але, на щастя, в їхньому місті був добрий пастир, святитель Миколай, котрий пильно стежив за потребами своєї пастви. Отримавши від Господа одкровення про злочинний намір батька, він вирішив позбавити його від тілесної убогості, щоб тим самим врятувати його сімейство від духовної загибелі. Він задумав надати благодіяння так, щоб ніхто не знав про нього, як про благодійника, не знав навіть той, кому він зробив добро.

Взявши великий вузол з золотом, опівночі, коли всі спали і не могли його бачити, він підійшов до хатини нещасного батька і через вікно кинув всередину золото, а сам поспішно повернувся додому. На ранок батько знайшов золото, але не міг відати, хто був його таємним благодійником. Вирішивши, що Сам Промисел Божий послав йому цю допомогу та подякував Господу і незабаром зміг видати заміж старшу дочку.

Святитель Микола, коли побачив, що його благодіяння принесло належний плід, вирішив довести його до кінця. В одну з таких ночей він також таємно кинув через вікно в хатину бідняка інший мішок із золотом.

Батько незабаром видав заміж і другу дочку, твердо сподіваючись, що Господь таким же чином надасть милість і для третьої дочки. Але він вирішив будь-що-будь довідатися свого таємного благодійника і гідно подякувати йому. Для цього він не спав ночей, вичікуючи його приходу.

Не довго йому довелося чекати: незабаром прийшов і втретє добрий пастир Христовий. Почувши дзвін золота, батько поспішно вийшов з дому і наздогнав свого таємного благодійника. Пізнавши в ньому святителя Миколая, він упав до його ніг, цілував їх і дякував йому як визволителю від духовної загибелі.

Після повернення дядька з Палестини, святитель Миколай сам зібрався туди ж. В дорозі на кораблі він виявив дар глибокого прозріння і чудотворення: провістив наступаючу жорстоку бурю і силою своєї молитви приборкав її. Незабаром тут же на кораблі він звершив велике чудо, воскресивши юнака матроса, який впав з щогли на палубу і розбився на смерть. В дорозі корабель часто приставав до берега. Святитель Микола скрізь доклав турботи до лікування недуг місцевих жителів: одних зцілив від невиліковних хвороб, з інших вигнав мучивших їх злих духів, іншим, нарешті, подав розраду в скорботах.
Утримавши меч ката, святий Миколай врятував від смерті трьох чоловіків, невинно засуджених корисливим градоначальником.

Зверталися до нього не тільки віруючі, але і язичники, і святитель відгукувався своєю незмінною допомогою всім, які шукали її. У спасенних ним від тілесних бід він пробуджував каяття у гріхах і бажання виправити своє життя.

За своє земне життя він зробив так багато добрих справ на славу Божу, що їх не перерахувати, але серед них є одне, яке належить до чеснот і до того, що було підставою їх вчинення, що рухало святителя на подвиг, - його віра, дивовижна, сильна, ревна.

Святитель Микола помер у середині IV століття в глибокій старості. За церковним переданням, мощі святого збереглися нетлінними і виділяли чудове миро, від якого зцілилося безліч людей. У 1087 році мощі Миколи Угодника були перенесені до італійського міста Бар (Барі), де знаходяться і понині.

За матеріалами

 
 

календар

22 липня 2017

Икона Божией Матери Колочская

22 июля 2017 г. ( 9 июля ст.ст.), суббота.
Седмица 7-я по Пятидесятнице. Поста нет.

Cовершается служба, не отмеченная в Типиконе никаким знакомСщмч. Панкратия, еп. Тавроменийского. Сщмч. Кирилла, еп. Гортинского. Прмчч. Патермуфия, Коприя и мч. Александра. Прпп. Патермуфия и Коприя Египетских. Свт. Феодора, еп. Едесского. Сщмч. Константина пресвитера. Колочской и Кипрской в с. Стромыни (Московская обл.) икон Божией Матери.

Рим., 108 зач., XII, 1-3. Мф., 39 зач., X, 37 - XI, 1.

Перейти в раздел
 
 

Рекомендуємо відвідати