Слово на свято Благовіщення

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Православна Церква святкує Благовіщення Пресвятої Богородиці. Чому ця подія називається Благовіщенням? Від слова блага вість. Блага вість від кого і кому? Насамперед блага вість Пресвятій Богородиці.

У чому полягала блага вість по відношенню до Пресвятої Діви?

Блага вість полягала в тому, що вона, а не хтось інший, повинна народити Спасителя світу. Тому для неї це була блага вість.

Чи тільки для Пресвятої Богородиці це блага вість? Ні, не тільки для неї, а й для всього людського роду. І ця блага вість полягала в тому, що прийде нарешті довгоочікуваний Спаситель світу, Спаситель від гріха і від смерті людського роду.

Ми дуже часто говоримо про спасіння від гріха й смерті. Говоримо, а не усвідомлюємо, що це означає.

Що означає визволити людський рід від гріха й смерті?

Уявімо собі, що цього б не було. Не було пришестя Спасителя, а звідси, не було визволення від гріха й смерті. Жили б ми так, як живемо зараз, чи ні? Атеїсти скажуть, що жили б і без Спасителя. А Церква каже – ні, не жили б ми так, як живемо зараз, навіть у гріхах.

А як би ми жили? Жили б так, як жило допотопне людство. Коли серед всього людського роду знайшлась тільки одна праведна людина – Ной зі своїм сімейством. А весь людський рід потопав у гріху. І нас би чекало отаке життя. А далі прийшла смерть, яка б розлучила душу від тіла. Тіло зігнило б, а душа залишилась. Але якою була б ця душа? Душа була б такою, якою є злі духи. Отаке життя чекало б людський рід, якби не прийшов Христос Спаситель. Тому людство чекало це пришестя. І чекало 5508 років, як свідчить Біблія. А все, що в Біблії – є правда.

Як бачите людство довго-довго чекало пришестя Спасителя. Тому коли архангел Гавриїл сповістив Пресвятій Діві Марії, що прийшов нарешті довгоочікуваний Спаситель світу і що вона, а не хтось інший народить Його, то скажіть, блага це вість, чи не блага? Блага та ще й яка.

Уявіть кожен із вас, що ви б були занурені у всі гріхи, які існують у світі. Що б ви відчували? Що, у вас на душі була б радість, чи була б любов, чи мир? Нічого б цього не було. Тому блага вість була для всього людського роду.

Але як міг Син Божий, Творець всього світу з’єднатися з людською природою. Людська ж природа гріховна. Не тільки смертна, а й заражена гріхом. Бог не може з’єднатися зі злом, не може з’єднатися з гріхом. Тому Бог приготував Собі Діву, яка була не просто чистою, а як ми кажемо, Пречистою, тобто довершено чистою, в якій не було ніякого гріха.

 Як Бог приготував такий чистий сосуд?

По-перше, вона народилася від неплідних Іоакима й Анни. Народилась в гріху, як народжується кожна людина. Бо пророк Давид каже: «В беззаконнях я зачатий і в гріхах народила мене мати». Тому кожна людина, яка народжується від чоловіка й жінки, хоч шлюб непорочний і святий, а зачинається в гріху. Тому й Діва Марія народилася від Іоакима та Анни в гріху. Це означає, що первородний гріх перейшов і на неї. Своїх же особистих гріхів вона не мала. І не мала чому? Тому що вона, як ви знаєте, з трьох років жила у Святому Святих у храмі Божому, у тому місці, куди первосвященик заходив тільки один раз на рік. А вона там жила. Тобто жила в такому місці, де не було ніякого гріха. Вона не бачила гріха навколо.

У вас виникає питання: а як же вона жила, як годувалася? Спілкувалася вона з людьми чи ні? Вона спілкувалася з ангелами, бо ангел приносили їй їжу, так само, як Господь годував єврейський народ манною. Тому вона, будучи вихована у Святому Святих, не мала гріха.

Ця Пресвята Діва повинна стати матір’ю. І ось явився їй архангел, не в храмі, а в Назареті, де вона оселилася після того, коли по закону вона не могла бути в храмі. А коли оселилась в Назареті, то повинна була вступити в шлюб, як кожна людина, яка досягла такого віку. Але вона хотіла залишитись дівою. А тоді такого звичаю у єврейському народі не було. Тому Марія заручилася зі старцем Йосифом, який не був її чоловіком, а був зарученим, хоронителем її дівства. Ось яке було призначення Йосифа Обручника. Він тому й  називається Обручником. Тому коли архангел явився Пресвятій Діві Марії в Назареті і сказав, що від неї народиться син, вона була здивована. Чим? Як вона діва може народити дитину. Можливо це? Не можливо з точки зору природних законів. Гавриїл же каже, що буде це.

Уявіть собі, що відбувається в душі Діви Марії, яка не мала гріха. Відбувається хвилювання думок, чи не є це така ж спокуса, як спокуса Єви. Бо тоді явився диявол в образі змія, який сказав Єві: «будете богами, якщо з’їжте це яблуко». А тут архангел Гавриїл каже: «народиш сина», а чоловіка нема. Тому у Діви Марії могла виникнути думки, чи не спокуса це. Тому питає: «як це станеться». І архангел відповідає, як це станеться: «Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього осінить тебе». Тому, оскільки це не від похоті чоловіка, народжене буде називатися святим, значить безгрішним. Отаку плоть безгрішну від крові Пресвятої Діви і дією Святого Духа отримав наш Спаситель, Господь Ісус Христос.

 Тому Ісус Христос єдина людина, Яка народилася в цьому світі без первородного гріха. Пресвята Діва з первородним гріхом, тому вона Єлизаветі, своїй родичці, назвала своє майбутнє дитя своїм Спасителем: « і зрадів дух мій у Бозі Спасителі моїм». Значить для неї Той, Хто народиться, буде її Спасителем. А Спасителем від чого? Від первородного гріха. Тому не праві католики, які вчать, що Пресвята два Марія народилася непорочно, тому святкують непорочне зачаття Пресвятої Діви Марії. Непорочного зачаття не було. Було зачаття Пресвятої Діви таке ж, як і людей. Інакше, якщо вона народилася непорочно, то їй не потрібен був Спаситель. А вона називає Його своїм Спасителем.

Народився Христос Спаситель безгрішний, у всьому нам подібний. Якщо Він безгрішний, а страждання і смерть є наслідком гріха, тобто, там, де гріх, там обов’язково буде страждання і смерть. Якщо це так, то чому ж тоді безгрішний Христос страждав? І якщо Він безгрішний, тому чому помер? Бо якби Адам не згрішив, то ні він би не страждав, ні людський рід не страждав би і ніхто б не помирав. Чому ж тоді безгрішний Христос страждав і помер на хресті? Тому, дорогі браття і сестри, що Він гріхи наші взяв не себе. Будучи безгрішний, взяв на себе наші провини.

Доказом того, що Він їх взяв, були Його страждання. Згадайте, як у Гефсиманському саду апостол Петро хотів захистити Спасителя і ударив ножем архиєрейського слугу і відсік йому вухо. Христос йому сказав: «Поклади ніж свій у піхви. Ти думаєш, що я не можу ублагати Отця і він дванадцять легіонів ангелів пошле і захистить мене?» Але Христос взяв це добровільно на себе.

Ви, дорогі браття і сестри, зверніть на це увагу, чому в Гефсиманському саду Христос так страждав душею, що виходив не просто піт, а кривавий піт. Уявіть собі, які це були страждання. Це були наші гріхи, які Він брав на себе. Вони принесли Йому такі страждання. Він знав, що йде на розп’яття. На розп’яття йде не розбійник, а йде безгрішний. Тому ці страждання були особливо тяжкими. Бо коли грішник страждає, то ці страждання природні для грішника, а для безгрішного це неприродне. А все, що неприродне, тяжке. Тому Христос молився: «Якщо можна, щоб чаша ця пройшла» не тому, що Він не хотів йти на страждання. Не думайте так. Тому що Він і прийшов у світ заради цих страждань. А чому ж Він казав Отцю: «Отче, якщо можливо, нехай пройде мимо мене ця чаша»? Для чого? Святі отці пояснюють це так. Для того щоб увести в оману смерть, диявола, щоб він не відійшов, щоб смерть не втекла від Нього. Бо якби смерть втекла від Христа Спасителя, Він би не помер. А якби не помер, то й не переміг би смерть. Тому для того, щоб перемогти смерть, Йому обов’язково треба було померти. Тому Він молився як людина, щоб диявол і смерть не втекли від нього. Так пояснюють святі отці.

Тому страждання, які ми сьогодні згадуємо теж, це заради нашого спасіння.

Дорогі браття і сестри, який висновок ми повинні зробити з цього? Бачите, який складний процес нашого спасіння. Наше спасіння полягає у визволенні від гріха. Від смерті нас спаситель уже визволив, бо Він переміг смерть. І те, що ми, не зважаючи на те, що смерть переможена, продовжуємо помирати, це тимчасове явище. Так само як і пришестя Спасителя 5508 років чекало людство. А прийшло. Тому що у Бога слово правдиве. Так і по відношенню до воскресіння мертвих, яке обов’язково буде. Як би атеїсти не відкидали, а воскресіння буде, це не від них залежить, а від Бога.

А ось визволення від гріха залежить і від Бога, і від нас. Тому все наше земне життя полягає в тому, щоб ми очищалися від гріха. Яким чином? Виконували заповіді Божі. А виконуючи їх, робили добро, жили в любові, злагоді, мирі, не заздрили, не були користолюбцями, не засуджували один одного, любили один одного, служили один одному. А коли грішили б, то є засіб очищення – покаяння.

Ми зараз перебуваємо у дні Великого посту, час благоприємний для очищення від гріхів. Тому що все, що звершується в Церкві за богослужінням, нагадує і закликає до покаяння і до очищення від гріхів.

Тому, якщо Господь Ісус Христос усмирив себе, будучи Творцем, став людиною, уявіть собі це приниження, то цей Бог не залишить нас, якщо ми хочемо спасіння. Не залишить. Все залежить від нас. Хочемо, - можемо мати, а якщо не маємо очищення, то тому, що не хочемо. Всіх закликає Господь до покаяння. Як він сказав, починаючи проповідь: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Боже». Тому всіх закликає. А хіба всі відгукуються? Не всі.

А ми, дорогі браття і сестри, повинні спасатися, тому що смерть прийде до кожного.

І нехай Господь наш Ісус Христос за молитвами Божої Матері допоможе нам очиститися від гріхів у дні великого посту.

Йому слава на віки віків.

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет