Єпископ Митрофан взяв участь у єпископській хіротонії ієромонаха Варсонофія (Рудніка)

25 січня 2015 р. у Володимирському кафедральному соборі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив служіння Божественної літургії, під час якої було звершено хіротонію на єпископа Ужгородського і Закарпатського ієромонаха Варсонофія (Рудніка), обраного на цю кафедру рішенням Священного Синоду від 24 січня 2015 р. (Журнал засідання №2).

Напередодні, 24 січня, після Всенічного бдіння, відбулося наречення ієромонаха Варсонофія (Рудніка) на єпископа Ужгородського і Закарпатського.

За богослужінням Його Святості співслужив собор архієреїв, які прибули до столиці привітати свого Предстоятеля з днем народження та численне духовенство.

Перед початком літургії наречений на єпископа ієромонах Варсонофій склав сповідання православної віри. Після відпусту Святійший Патріарх виголосив до нового співбрата єпископа Варсонофія повчальне слово:

«Коли закінчилися свята Різдва Господа нашого Ісуса Христа і Його Хрещення в Йордані від Іоана заради нашого спасіння, благодаттю святого Духа, обранням Священного Синоду нашої Церкви ти поставлений на єпископське служіння.

В молодому віці як Тимофій, ученик апостола Павла ти був покликаний на служіння Богові і Його Церкві. Ніколи не забувай знамення, яке ти бачив у своєму житті і через яке ти став на шлях служіння Богові.

Ти отримав вищу світську і духовну освіту, був секретарем Почаївської міської ради, потім залишив світський образ життя і став ченцем, будучи в останній час насельником Свято-Феодосіївського монастиря міста Києва. Тепер тобі предстоїть вище служіння в Церкві, в Закарпатській області, відповідальніше служіння і набагато тяжче.

Багато хто із архієреїв з радістю йдуть на це служіння не тому, що з радістю хочуть нести хрест скорбот, а тому що насамперед бачать в архієрействі духовну владу, славу і земне благополуччя. Вони забувають, що з прийняттям єпископського сану вони не позбавляються чернечих обітниць даних Богові при свідках. Тому такі архієреї хоч і ревно починають своє служіння та погано закінчують.

Ми сподіваємось, що ти погодився бути єпископом згідно настанови апостола Павла «бажаєш доброго діла», а не архієрейської влади і слави. Добре діло – це ретельне виконання своїх архіпастирських обов’язків, постійне звершення богослужінь, проповідь слова Божого і постійне піклування про духовенство і паству, і не в меншій мірі терпіння скорбот і великих труднощів, властивих керуванню. Ми ніколи не повинні забувати, що наше життя тимчасове, а Бог створив нас для життя вічного і про це ніхто із нас, священнослужителів, і взагалі всіх віруючих, не повинен забувати.

Найбільшим гріхом недостойних єпископів є користолюбство і любов до розкішного життя. Не треба забувати, що ми, архієреї, насамперед ченці, які зреклися багатства. А те, що ми маємо не наше, а церковне, тобто Боже і дано нам в розпорядження, а не для розкішного життя. Треба дивитися на те, що ми маємо як на церковне багатство, а не як на власне, тоді єпископ навіть маючи і багатство може бути убогий духом, тобто не мати багатства світу цього ні в серці, ні в розумі, пам’ятаючи, що ніхто із смертних не взяв з собою в потойбічне життя нічого матеріального, ні грошей, ні майна, ні одягу. Все земне ми залишимо на землі. З нами піде у вічність тільки духовне, тобто любов і всіляке добро. Тому Христос сказав: «Збирайте скарби собі на небі».

Єпископ як добрий пастир насамперед повинен дбати про своє власне спасіння. Тільки в такому випадку він може служити спасінням для своєї пастви, бо як любов до пастви велика, то він не шкодує ні сил, ні здоров’я, ні самого життя.

У всі часи були різні єпископи, серед них були і є такі єпископи, що швидко забувають про свої пастирські обов’язки. Але ти май на увазі перед собою образ великих вселенських учителів і святителів, а також наших українських святителів. У хвилини сердечної молитви частіше звертайся до своєї совісті і не заглушуй її голосу, набирайся терпіння і завжди пам’ятай слова Христа Спасителя звернені до апостола Павла: «Сила Моя виявляється в немочі», тобто коли людина відчуває своє безсилля, тоді Господь посилає свою благодать, яка на фоні людського безсилля виявляє і показує Божественну всемогутність. Не зневажай порад своїх старших співбратів і спів служителів-єпископів, не забувай про сповідання віри і обітниці, які ти дав сьогодні як це роблять деякі архієреї вважаючи, що вони, тобто обітниці, є якоюсь формальністю під час посвячення в єпископа. Працюй на утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви. Сьогодні Господь створює благоприємні умови для нашого єднання.

Твоє служіння проходитиме на Закарпатті, в твої обов’язки буде входити нагляд за служінням пастирів та інших членів кліру. Як ти маєш намір здійснювати цю складну справу? Якщо тільки шляхом наказів і розпоряджень, то результат такого адміністрування буде сумний як для дорученої тобі пастви, так і для тебе особисто. Якщо ж ти будеш керувати своєю паствою в дусі батьківського піклування, то плоди твого керування будуть добрими. Це не виключає застосування в одних випадках необхідної і спасительної суворості, а в інших – батьківської поблажливості. В архієрея не має права на лінивство, безтурботність і байдужість. Він повинен постійно працювати на благо Церкви і на своє спасіння.

Апостол Павло в бесіді з Єфеськими єпископами сказав: «Пильнуйте себе і все стадо, в якому Дух святий поставив вас бути єпископами, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю». Лише за цієї умови скарб благодаті, який ми одержуємо в єпископській хіротонії стає для нас джерелом сили, в іншому випадку благодать Божа відступає від єпископа і він перетворюється на звичайного адміністратор, нехай не буде цього з тобою. А зараз улюблений у Христі брате зійди на це місце, прийми архієрейський жезл і від даної тобі Благодаті Святого Духа дай народу божому благословення»

Патріарх Філарет вручив владиці Варсонофію символ архіпастирського служіння – єпископський жезл, після чого нововисвячений єпископ подав народу своє перше архієрейське благословення.

***
Біографічна довідка

Ієромонах Варсонофій (в миру Руднік Володимир Миколайович) народився 20 липня 1984 року в м. Почаїв, Тернопільської області в сім'ї службовців.

У 2001 році закінчив навчання в Почаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

В цьому ж році поступив навчатись в Чернівецький Православний Богословський Інститут, який закінчив у 2005 році, отримавши науковий ступінь "бакалавр" за спеціальністю педагог-богослов.

У 2006 році балотувався кандидатом в депутати до Почаївської міської ради, та отримавши мандат після виборів, був обраний секретарем Почаївської міської ради V скликання.

В цьому ж році поступив на навчання у Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчив у 2012 році, отримавши повну вищу освіту та диплом спеціаліста з відзнакою за фахом – економіст, управлінець.

У 2012 році поступив на навчання в магістратуру Львівської Православної Богословської Академії, яку закінчив у 2014 році, захистивши магістерську роботу на тему: "Духовно-лицарські чернечі ордени XІ – XІV ст." з оцінкою "відмінно".

28 жовтня 2012 року архієпископом Тернопільським, Кременецьким та Бучацьким Нестором рукоположений у сан диякона.

6 січня 2013 року архієпископом Тернопільським, Кременецьким та Бучацьким Нестором рукоположений у сан ієрея та пострижений у рясофор.

1 лютого 2013 року Указом архієпископа Тернопільського, Кременецького та Бучацького Нестора призначений насельником Свято-Юріївського монастиря на хуторі Вірля.

7 червня 2013 року архієпископом Тернопільським, Кременецьким та Бучацьким Нестором, у Свято-Юріївському чоловічому монастирі, що на хуторі Вірля, пострижений у чернецтво.

У січні 2014 року Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом призначений насельником Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря м. Київ.

15 квітня 2014 року у Свято-Володимирському кафедральному соборі міста Києва Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси - України Філаретом нагороджений наперсним хрестом.

25 червня 2014 року Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Указ № 14 від 25.06.2014 р.) призначений секретарем Синодального Управління у справах молоді Української Православної Церкви Київського Патріархату.

24 січня 2015 р. Священним Синодом Української Православної Церкви Київського Патріархату (Журнал засідання №2) обраний на єпископа Ужгородського і Закарпатського.

25 січня 2015 р. у Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбулася архієрейська хіротонія ієромонаха Варсонофія на єпископа Ужгородського і Закарпатського.a