17 червня пам'ять свт. Митрофана, патріарха Константинопольського

Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306 - 337р). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276 - 282р).

Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн у Римі святий Дометій з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, перейшов у Візантію, де став навчатися Закону Господньому в єпископа Тита (242 - 272р), чоловіка святого життя. Бачачи полум'яне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його у пресвітера. Після смерті Тита на єпископський престол був зведений Дометій (272 - 303р), а потім - його сини, Проб (303 - 315р) і в 316 році - святий Митрофан.

Прибувши одного разу до Візантії, імператор Костянтин Великий був захоплений красою і зручним розташуванням міста. Побачивши святість життя і мудрість святого Митрофана, імператор взяв його з собою до Риму. Незабаром Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Візантії і перевів туди святителя Митрофана.

В 325 році для подолання влади єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Костянтин Великий виклопотав у святих отців Собору для святителя Митрофана титул Патріарха.

Таким чином, святитель став першим Патріархом Константинопольським. Сам святитель Митрофан, глибокий старець, не міг бути присутнім на Соборі, а послав замість себе хорєпископа Олександра. Після закінчення Собору імператор разом з отцями Собору відвідав хворого Патріарха. На прохання імператора святитель вказав собі гідного наступника - єпископа Олександра, передбачивши, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павло (у той час читець), а Патріарху Александрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідиякон Афанасій.

Святитель Митрофан мирно преставився до Бога в 326 році, у віці 117 років. Мощі його спочивають у Константинополі, в храмі, спорудженому в його пам'ять.