Архієрейське богослужіння у день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

У неділю, 14 серпня 2016 року, за Православним календарем неділя 8-ма після П'ятидесятниці. Цього дня вірні відзначали свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього.Семи мучеників Маккавеєвих,матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара.

З нагоди свята єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан звершив Божественну літургію в храмі на честь Володимирської ікони Божої Матері м.Харкова, вул. Немишлянська, 70а.

 Його преосвященству співслужило духовенство храму. За богослужінням з піднесеним святковим настроєм молилось багато людей.

Після закінчення богослужіння єпископ Митрофан освятив квіти і мед, принесені парафіянами.

Довідка про свято:

Святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. За грецьким часословом 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб.
Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста». 27 серпня хрест знову повертався в царські палати.

Цього ж дня Православна Церква вшановує пам’ять семи мчч. Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.).

Священна історія оповідає нам, що у 166 р. до Р. Х. жив в Іудеї старець Єлеазар, священик і законовчитель, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і почали примушувати їсти свиняче м'ясо, що було суворо заборонено Богом в Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення ганебне життя. Під час великих мук, коли від ран священик Божий вже наближався до смерті, він сказав: «Господу, що має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбавитися від смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх через страх перед Богом».

Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавєї: Авим, Антонiн, Гурiй, Єлеазар, Євсевон, Алим i Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж порушити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки і ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку таким же чином. Вже на останньому подиху він сказав: «Ти, мучитель, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного». Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно протягнувши і руки, і мужньо сказав: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.