У Харкові вшанували пам'ять жертв Катинської трагедії
Пам’ятний захід відбувся 11травня на Українсько-польському меморіалі жертвам тоталітаризму в Лісопарку.
Квіти до меморіалу поклали єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан, єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Станіслав Широкорадюк, Генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, заступник голови ХОДА Михайло Черняк, керівництво обласної та міської рад, представники православного і католицького духівництва, громадських організацій.
Говорячи про захід, Михайло Черняк зазначив, що його присвячено 79-й річниці Катинської трагедії. Заступник голови ХОДА нагадав, що Харків став одним з місць масових розстрілів поляків НКВС: на території Лісопарку було вбито та поховано близько 3800 поляків.
«Та поруч з ними розстріляно понад 3000 українців та людей інших національностей. Це наша спільна історія. Дуже важливо пам’ятати її та робити правильні висновки, - сказав Михайло Черняк. - Україна, яка сьогодні зіткнулася з агресією та шовінізмом, котрі породжує тоталітарний режим, знає це, як ніхто інший. Та, на жаль, люди забувають не тільки те, що відбувалося 5 років тому, а навіть те, що сьогодні в країні війна. Ми маємо відстоювати своє прагнення будувати демократичну, незалежну, європейську державу. Маємо об’єднуватися проти несправедливості, яка існує в світі».
Генеральний консул Республіки Польща в Харкові нагадав, що загалом НКВС під час Другої світової війни було знищено понад 20 тис. поляків.
«1 вересня 1939 року Німеччина почала наступ на Польщу, а вже 17 вересня в країну вступили частини Червоної армії. Вже 19 вересня НКВС було створено спецуправління у справах військовополонених та наказано створити 8 таборів для їх утримання. Всього Червоною армією було захоплено від 250 до 500 тисяч польських громадян. 21768 громадян вбито, – розповів консул. - Всі злочини, скоєні в декількох місцях – Катині, Харкові, Києві, Херсоні, Мінську – ми називаємо Катинською трагедією. Мета цього злочину - позбавити польський народ інтелектуального цвіту, щоб польська держава не могла відродитися».
Януш Яблонський підкреслив, що ця трагедія - важливий досвід для майбутніх поколінь поляків та українців. Водночас це частина історії світу в цілому.
«Це повідомлення для кожної нації та кожної людини. Це стосується як минулого, так і майбутнього людської цивілізації. Це нагадування про загрозу поневолення людей і націй. Однак і свідчення того, що навіть у найважчі часи люди можуть відстоювати свободу», - сказав Януш Яблонський.
