7 березня 2022
Архіпастирське слово на початок Великого посту
Дорогі браття і сестри!
Ми починаємо шлях до Страсного тижня, підготовку до переживання Хресної смерті Спасителя і Його світлого воскресіння. Вперше робимо це в умовах жахливої війни на нашій землі, розв’язаної підступним загарбником, що прикривається спільністю віри та походження. На ділі ж проливає кров Авеля, яка взиває до Бога про Каїнів гріх братовбивства.
Ми стали свідками немислимої брехні, болючих зрад, наклепів пропаганди, розпаленої ненависті, неприхованих знаків з(Z)ла і з(Z)віра на машинах смерті диявольської орди. Події Страсної п’ятниці щодня «оживають» перед нашими очима в руїнах бомбардувань наших міст і сіл, смертях невинних людей, моторошному цинізмі заяв російських можновладців і сатанинських «проповідях» їхніх «духовних» опікунів у церковних облаченнях.
Це страшно. Це важко. Але ми маємо пройти цією дорогою. Бо іншої дороги до перемоги Добра і Любові – яка б не пролягала через Голгофу – не існує. Потрібно просто йти нею. Головне, що нам є за Ким іти! Попереду кожного з нас цією дорогою прямує Сам Спаситель, Син Божий Ісус Христос.
Ми слідуємо за Ним. Наснажуючись Його терпінням у страстях, Його благородним мовчанням при оплюванні й побитті, Його сміливим і спокійним сповідуванням правди перед Пилатом і синедріоном. І Його тепер уже зрозумілим страшним вигуком на Хресті: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мф. 27, 47).
Тому зараз піст – це не про їжу. Етимологічний словник української мови стверджує, що слово піст походить від давньонімецького fasten, що означає «тримати міцно», «держатися стійко». Нам належить не так слідкувати за своєю приватною дієтою, як витримати найбільше в житті випробування війною – і зберегти людяність, чисті наміри, світлі серця, надію на майбутнє, віру в правду, в себе, в Бога і в наші з Ним сили. Як би не лютувало зло, яким би могутнім не хотіло себе показати – ми знаємо з Євангелія, що останнє слово – не за ним. Не за Страсною П’ятницею, як би того не хотілося дияволу і його земним приспішникам. Останнє слово – за Світлим Воскресінням. За перемогою свободи і добра. За торжеством Божої любові та віри в людину.
Тому тримаймося міцно! Борімося за правду! Захищаймо нашу Україну! Бережімо свою Помісну Православну Церкву! Довіряймо і допомагаймо один одному! Держімося стійко за нашу головну перевагу над ворогом – чисту християнську совість. Це й буде справжній піст. І Господнє благословення неодмінно буде на ньому, і на кожному з нас!
Христос поміж нами, дорогі мої! І є, і буде!
Амінь.
† Митрофан, єпископ Харківський і Богодухівський
