Великоднє послання архієпископа Харківського і Слобожанського Митрофана

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

архієпископа Харківського і Слобожанського Митрофана

священноархімандрита Свято-Миколаївського Ков’язького монастиря

боголюбивим пастирям
чесному чернецтву
і всім вірним

Харківської єпархії
Православної Церкви України

Всечесні отці, дорогі брати і сестри! З радістю сповіщаю вам найголовнішу новину в історії людства:

Христос Воскрес!

Більше двох тисячоліть тому недільним ранком жони-мироносиці прийшли до місця поховання Ісуса Христа неподалік Єрусалима. Вони міркували про те, хто допоможе їм відсунути великий камінь, котрий затуляв прохід до могили. Можливо, вони сподівалися просити про таку послугу когось із воїнів, що їх синедріон зобов’язав охороняти гріб. Та поблизу нікого не виявилося. Як не було в печері й Тіла, Котре вони хотіли, згідно традиції, намастити пахощами.

Жінок це настільки збентежило та спантеличило, що вони не одразу сприйняли звістку ангелів про Воскресіння. Євангеліст Марк каже, що замість благовістити апостолам новину про перемогу Життя над смертю, мироносиці «побігли від гробу; їх охопив трепет і жах, і нікому нічого не сказали, бо боялися» (Мк. 16, 8). А Марії Магдалині сльози завадили впізнати Самого Месію: «Говорить їй Ісус: Жоно! Що ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Господарю! Якщо ти виніс Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його» (Ін. 20, 15).

Люди, які багато часу провели поряд із Ісусом у його мандрах, слухали його проповіді, бачили чудеса – навіть вони виявилися неготовими до реальності Воскресіння. Жах Страсної п’ятниці, переживання трагедії Голгофи – видавалися їм більш справжніми, ніж переможна Божа дія в цьому світі та присутність поряд із ними Воскреслого Христа.

У цьому ми дуже близькі до жінок-мироносиць. Як вони не збагнули, якого значення події сталися недільного ранку біля гробу, так і ми губимося серед епізодів величної історії, що розгортається на наших очах. Як вони кинулися навтьоки від незрозумілої дійсності, так і ми прагнемо захиститися від тієї правди, котра перевершує звичні можливості сприйняття. Як вони за сльозами не зауважили Сина Божого, так і ми не бачимо Його через горе втрат близьких і рідних – наших воїнів. Як вони були засліплені темрявою п’ятничного Розп’яття, так і ми неспроможні розгледіти за війною на нашій землі нічого, крім тріумфу сил зла.

Але попри людський страх, біль, нестачу розуміння – Господь являє Свою перемогу. Являє тоді, коли будь-які раціональні розрахунки на неї вичерпалися, а сподівання – вмерли. Являє для тих, хто, попри все, зберіг вірність і продовжував робити прості речі – збиратися разом із однодумцями, віддавати шану традиціям свого народу у ставленні до померлих...

Світло Христового Воскресіння преобразило жінок-мироносиць і апостолів. Воно наповнило цей світ, зарядило його вірою в переможну силу добра, справедливості, гідності та любові. Це світло дотепер здатне змінювати й кожного з нас. Якою б важкою не виявилася дорога до нього, як довго б не тривала Страсна п’ятниця – вирішальне Слово належить не злу і не темряві, ні! Недарма ж читаємо саме на великодній літургії: «Споконвіку було Слово, і слово було у Бога, і Слово було Бог» (Ін. 1, 1).

Вітаю кожного з вас із перемогою Бога-Слова, дорогі мої слобожани!

Вітаю воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, працівників Служби Безпеки, прикордонників, правоохоронців і всіх, хто тримає мирне небо над Харковом та іншими українськими містами і селами!

Вітаю представників обласної та міської влади, органів місцевого самоврядування Харківщини, наших героїв-медиків, рятувальників, комунальників – усіх хто забезпечує добробут у тилу та потреби на передовій!

Вітаю православне духовенство, монашество та всіх християн Слобожанщини! Пам’ятаймо, що кожен із нас покликаний не просто надихатися пасхальною благодаттю, але й щодня поширювати Світло Воскресіння – своїми вчинками за заповідями, своїм досвідом молитви, своєю повсякденною добротою і жертовністю.

Нехай же сьогоднішня святкова радість стане тією євангельською закваскою, котра змінить наше життя. Нехай дарує нам щастя відкривати постійну присутність поряд Воскреслого Сина Божого, Якого побачила крізь сльози Марія Магдалина. Нехай із Його благословення наповняться наші серця довірою до Бога, повагою до ближніх, любов’ю до рідної країни, вірністю помісній Православній Церкві України, а також упевненістю в неминучій перемозі добра над злом – свідками якої ми стаємо вже зараз.

Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

† Митрофан
архієпископ Харківський і Слобожанський
керуючий Харківською єпархією
Православної Церкви України

Пасха Господня 2023 року Божого

Місто-герой Харків