Харківська єпархія ПЦУ привітала протоієрея Віктора Маринчака
1 серпня 2026 року, у день свята Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього (Медового Спаса) та вшанування пам'яті святих семи мучеників Маккавеїв, у кафедральному храмі на честь святого апостола і євангеліста Іоана Богослова міста Харкова відбулося святкове богослужіння.
Святкову Божественну літургію очолив настоятель храму протоієрей Віктор Маринчак у співслужінні кліриків єпархії.
Під час богослужіння духовенство та громада піднесли палкі молитви за: наше доблесне воїнство — Збройні Сили України, які жертовно боронять Слобожанщину та всю Україну від загарбників; настання справедливого миру та перемогу України; зцілення поранених, визволення з полону українських захисників та захист усім, хто опинився під ворожими обстрілами.
За традицією, після заамвонної молитви відбулося освячення зілля, духмяних трав та меду нового збору, які віряни принесли до святині.
Після відправи відбулася особлива та урочиста подія. Духовенство, парафіяни та чисельні гості тепло привітали настоятеля храму протоієрея Віктора Маринчака з визначним ювілеєм — 35-річчям священницької хіротонії.
Керуючий Харківською єпархією ПЦУ Високопреосвященнійший Митрофан, архієпископ Харківський і Слобожанський, а також усе духовенство, монашество та віряни Слобожанського краю висловили щиру вдячність отцю Віктору за багаторічне невтомне пастирське служіння, розбудову Української Церкви на Харківщині, духовне опікунство та непохитну громадянську позицію.
Дякуючи правлячому архієрею, братам-пастирям та улюбленій громаді за вітання й спільну молитву, отець Віктор звернувся до присутніх зі глибоким духовно-філософським словом:
«Тридцять п’ять років важких умов буття Іоано-Богословської парафії гуртували нашу віру і надію. Приклад мучеників Маккавеїв, які прийняли найстрашніші муки й за віру пішли на смерть, тримав те коло, що створило неповторну громаду храму Апостола Любові. Слава Богу, нам вдалось не зрадити ні нашу віру, ні нашу церкву, ні нашу любов.
Треба дожитися до такого стану, коли ти готовий прийняти все, у тому числі смерть, щоб бути вірним до кінця. Це далеко не кожен може здобути в молоді роки та навіть не всім то під силу в зрілості. Але варто пам’ятати головне, що Бог є Любов і треба бути вдячним Йому. З цим слід жити й утверджувати Господню волю кожним словом та дією. Молитись не через обов’язок, а тому, що ти любиш Того, хто приніс тобі найвищі цінності».
Урочистість завершилася виголошенням уставного многоліття ювіляру, українському війську та всій боголюбивій слобожанській громаді.
Прес-служба Харківської єпархії ПЦУ
