День тезоіменитства Святійшого Патріарха Філарета
14 грудня Православна Церква відзначає день пам’яті святого праведного Філарета Милостивого, який також є днем тезоіменитства Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. За традицією з цієї нагоди до столиці прибули архієреї та численні клірики Київського Патріархату для того, щоби у спільному богослужінні розділити радість свята.
13 грудня 2012 р. Патріарх Київський Філарет у співслужінні єпископату та духовенства звершив у Володимирському кафедральному соборі Всенічне бдіння. У сам же день свята, 14 грудня, Предстоятель звершив святкову Божественну літургію.
У зв'язку з тривожною ситуацією, яка склалася в українському суспільстві, після Божественної літургії замість традиційних вітань на честь Предстоятеля, відбулося ососбливе коліноприклонне моління до Бога про помилування нашого народу та дарування йому миру.
Сумуючи з приводу важкої ситуації та вболіваючи серцем за долю України, Святійший Патріарх звернувся до присутніх особливими словами:
Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри.
Вітаю ваз зі святом праведного Філарета Милостивого.
Праведний Філарет Милостивий своїм життям доводить, що спасіння можливе і в світі, а не тільки в монастирях, печерах і лісах. Тому нам треба жити так, як жив він. Тоді спасіння і вічне життя нам буде забезпечене. Якщо б ми у своєму житті керувалися не егоїзмом, а любов’ю до Бога і ближніх, то не було б такого, яке ми переживаємо зараз в Україні.
Яка причина цього безладдя, а точніше несправедливості по відношенню до народу?
Якби царювала правда, того б не було. Для того, щоб це виправити, треба починати з себе, переглянути своє життя. Особливо це стосується можновладців. Тому що вони довели Україну до такого стану, що тепер не бачать виходу і шукають допомоги в інших країнах. Ніби то Україна бідна. А це неправда. Україна багата, але керують погано. І довели до такого стану, що тепер звертаються то туди, то сюди.
Нам треба щиро молитися Богові, тому що тільки Він Один знає шляхи, як вивести Україну з такого стану і направити на вірний шлях. Він знає. І не тільки знає, а може це зробити. І зробить, якщо ми будемо звертатися зі щирою молитвою, не формально: «Господи, помилуй», а від щирого серця, з вірою, зі смиренням і надією. І ми віримо, що Господь помилує нас. Помилує, тому що народ цього хоче і просить. І як ізраїльський народ карав за гріхи, але коли вони плакали на ріках Вавилонських, тоді Господь виводив їх з цього полону. Побудували вони і новий храм, і Бог благословив, і прийшов Спаситель спасти від гріха і смерті. Так і нас спасе. Бо каятися треба у гріхах. Особливо можновладцям треба покаятися. Тоді Господь благословить народ наш і буде нам благо, і буде благо й іншим народам, з якими ми будемо жити в мирі й злагоді. Тоді прославимо Господа нашого Ісуса Христа, Милостивого до всіх грішних, який прощає великі і малі гріхи. Йому слава на віки віків.
