Клірик Харківської єпархії взяв участь у реабілітаційному таборі для ветеранів у Вінниці

Нещодавно з благословення Високопреосвященнійшого архієпископа Харківського і Слобожанського Митрофана клірик Харківської єпархії Православної Церкви України священник Ігор Шрамко взяв участь у реабілітаційному таборі для ветеранів, які втратили зір. Цього разу захід проходив у місті Вінниця, ставши черговим кроком у підтримці та адаптації наших захисників до нових життєвих обставин.

Вісім відважних воїнів, які назавжди втратили зір, вчилися жити в умовах суцільної темряви, освоюючи нові навички та адаптуючись до зміненої реальності. Програма табору була комплексною та охоплювала різні аспекти життя. Хлопці опановували орієнтування в просторі за допомогою білої тростини – важливого інструменту для самостійного пересування. Велику увагу приділяли навчанню використанню смартфонів із програмами синтезу мовлення, що відкриває широкі можливості для спілкування та доступу до інформації.

Окрім цього, ветерани набували навичок самообслуговування в побуті, що є критично важливим для їхньої незалежності. Для покращення фізичного стану проводились відповідні заняття. Табір також забезпечив глибоку психологічну, правову та духовну підтримку. Важливість останньої підкреслює той факт, що день розпочався з Божественної літургії та щирої молитви за перемогу України та за здоров'я та благополуччя наших захисників.

Особливим моментом стало спілкування з ветеранами, які вже пройшли реабілітацію раніше. Їхній досвід та життєстверджуючі історії стали потужним джерелом натхнення та мотивації для новоприбулих учасників. Це свідчить про те, що незважаючи на важкі випробування, життя триває, і воно може бути повноцінним та насиченим.

Участь священника Ігоря Шрамка в цьому реабілітаційному таборі є яскравим прикладом служіння Церкви своїм вірним, особливо тим, хто пожертвував найціннішим задля захисту Батьківщини. Духовна підтримка, віра та молитва є тим фундаментом, що допомагає подолати будь-які труднощі та знайти в собі сили рухатися вперед.

Попереду ще багато роботи, адже процес реабілітації та адаптації – це тривалий шлях. Проте такі ініціативи, як реабілітаційний табір у Вінниці, дарують надію та впевненість у тому, що наші захисники не залишаться наодинці зі своїми труднощами. Бо нам робити своє! І це "своє" – це всебічна підтримка та допомога тим, хто віддав усе за мирне небо над Україною.