Петроградський єпископ РПАЦ Григорій (Лур"є) тимчасово прийняв під свій омофор двох священиків з України
Єпископ Петроградський і Гдовський Григорій (Лур'є), який очолює Архієрейську Раду Російської Православної Автономної Церкви (АР РПАЦ), прийняв 22 липня під свій омофор українських кліриків - ієромонахів Іова (Коновалюка) та Мартініана (Панасюка), повідомляє кореспондент "Порталу-Credo.Ru". Напередодні ці священики, що перебували під юрисдикцією Святої Православної Церкви в Північній Америці (HOCNA, відома також як "Бостонський Синод"), подали єпископу Григорію відповідне прохання.
У своєму указі голова АР РПАЦ посилається також на послання митрополита Торонтського HOCNA Макарія від 24 лютого 2012 року і послання Синоду Святої Православної Церкви в Північній Америці від 30 травня 2012 року, а також на "результати неформальних консультацій з різними представниками Святої Православної Церкви в Північній Америці, що мали місце протягом червня та липня 2012 року".
Ієромонахи Іов і Мартініан тимчасово приймаються під омофор єпископа Петроградського і Гдовського РПАЦ без входження до складу Петроградської єпархії і до складу Російської Церкви. З канонічної точки зору, за ними "визнається статус священнослужителів Київської митрополії Константинопольського патріархату, які тимчасово змушені шукати єпископського окормлення за межами своєї помісної Церкви через вдівство всіх її єпископських кафедр, що захоплені єретиками".
На думку єпископа Григорія, "положення Церкви в Україні та в Росії зараз дозволяє набагато ближче підійти до територіального принципу церковного управління". "Оце наше рішення, - йдеться далі в указі, - саме в силу свого тимчасового характеру, не є втручанням представників історичної Російської помісної Церкви в церковне життя іншої помісної Церкви... Ми повністю визнаємо той статус Київської митрополії, який був їй наданий Константинопольським Собором 1686 року, згідно з рішеннями якого Константинопольський Патріарх залишив за собою керування митрополією, зі збереженням возношення його імені першим перед ім'ям Патріарха Московського та митрополита Київського".
Всі дії з фактичного відторгнення Київської митрополії від Константинопольського патріархату, що мали місце з 1654 по 1688 роки, як вважає глава АР РПАЦ, "є грубим насильством і нехтуванням священних канонів, і ми не хочемо брати участь у цьому історичному гріху російської церковної адміністрації та російських світських властей".
До Київської митрополії, незалежної від Московського патріархату, входять, як вказує єпископ Григорій, сучасні Україна, Польща, Литва і Білорусь, а також деякі західні території Росії (історичне Смоленське князівство).
Єпископ Григорій звернув увагу українських ієромонахів "на необхідність якнайшвидшого встановлення в Україні самостійного єпископату, який би не перебував в адміністративному підпорядкуванні єпископам інших країн, але який би перебував у повному канонічному спілкуванні з Російською Православною Церквою і зі Святою Православною Церквою в Північній Америці (а також, в перспективі, з іншими істинно-православними Церквами)".