Різдво Христове: 25 грудня чи 7 січня?

Питання і відповіді для обговорення та рішень щодо богослужінь 25 грудня у парафіях.

уклав протоієрей Дмитро Шаповалов

Всечесні отці, дорогі браття і сестри!

З огляду на щорічні дискусії з приводу дати святкування Різдва Христового, оголошення державою 25 грудня вихідним днем (для держави Україна «два Різдва» вже норма), останні рішення Священного Синоду Православної Церкви України щодо можливості проведення богослужінь різдвяним чином 25 грудня там, де є бажання вірних – нам належить визначитись, чи хочемо ми проводити такі богослужіння. Для цього пропонується цей матеріал, як один із можливих шляхів у пошуку рішення в цьому питанні.

Найперше, якого числа народився Ісус Христос?

Цього ми не знаємо. Волею Божого Провидіння дата лишилася прихованою. Вочевидь, щоби підкреслити головне – річ не в дні, а в самому народженні. В тому, що Бог став Людиною і прийшов дарувати спасіння цьому світові і кожному з нас. Дата ж не має відволікати нас від сенсу події.

Коли християни почали святкувати Різдво?

Це може видатися дивним, але зовсім не одразу. Церква часів апостолів і їхніх учнів не знала такого свята, як Різдво. Прихід у світ Ісуса Христа протягом декількох століть відзначали разом із початком його місії, тобто днем Богоявлення (Хрещення) – 6 січня. Багато спільного в богослужінні цих днів зберіглося до нашого часу. Святкування окремого свята Різдва Христового затверджено на Третьому Вселенському соборі аж у 431 році.

Якого числа святкується Різдво Христове у Православній Церкві?

Дата святкування Різдва Христового майже для всіх християн світу – 25 грудня. 6 січня, разом із Богоявленням, як у перші віки, відзначають декотрі східні церкви, які відокремилися дуже давно, ще в п’ятому столітті – наприклад, Вірменська апостольська церква. Але такої дати, як 7 січня, для Різдва в церковному календарі не існує. На 7 січня всього лиш припадає 25 грудня старого (юліанського) стилю. Так само, як на сучасне 14 січня випадає юліанське 1 січня – відомий в народі «старий новий рік».

Чи завжди старостильне 25 грудня відповідає новостильному 7 січня?

Ні, різниця в календарях із плином часом зростає. Якщо в шістнадцятому столітті, коли запроваджували григоріанський календар, ця різниця складала 10 днів, то зараз вже 13. А через 78 років, в 2100 році, вона зросте ще на один день. Відповідно, Різдву 25 грудня за юліанським календарем відповідатиме вже не 7, як зараз, а 8 січня нового стилю. Так само зсунуться на один день уперед усі інші звичні нам зараз дати церковних свят.

Що говорять про дату Різдва церковні догмати?

Нічого не говорять. Календар не є питанням догматів віри. Тому дотримання того чи іншого календаря не може бути істиною чи єрессю. Календарне питання не впливає на віровчення. Саме тому православні церкви, які використовують хтось старий, а хтось новий стиль, перебувають у єдності між собою. Наприклад, наша Церква-Мати, Константинопольський патріархат, дотримується нового стилю, а ПЦУ – старого, але наші священики і єпископи можуть служити і причащатися у храмах одне одного.

Хто святкує за старим стилем?

Це меншість, 6 із 15 помісних православних церков – один із чотирьох стародавніх патріархатів Єрусалимський, а також Російська, Грузинська, Сербська, Польська православні церкви, і наша Православна Церква України. Старого стилю дотримуються українські греко-католики, а також окремі православні громади, зокрема, монастирі Афону. Цікаво, що з п’яти інших помісних церков старого стилю жодна досі офіційно не визнала шосту – нашу ПЦУ.

Хто святкує за новим стилем?

Це більшість, 9 із 15 помісних православних церков – три з чотирьох стародавніх патріархатів (а якщо рахувати Рим – то й чотири з п’ятьох) Константинопольський, Александрійський та Антіохійський, а також православні церкви Кіпру, Греції, Румунії, Болгарії, Албанії, Чехії і Словаччини. Із дев’яти церков нового стилю чотири вже визнали ПЦУ.

Чому люди хочуть святкувати Різдво не «з Росією», а «з Європою»?

Мати якомога менше спільного з російським ворогом, який несе на нашу землю смерть і руїну, і якомога більше з європейськими і американськими друзями, які допомагають нам захиститися від навали агресора – цілком природнє бажання широких кіл суспільства. Церква має враховувати голос народу. Адже вибір церковного календаря – одна з багатьох складових цивілізаційного вибору України. За великим рахунком, головний вибір українським народом уже зроблений – ми з Європою, з цивілізованим світом. Календарна зміна – одна з можливостей іще раз підкреслити це. Але це питання має бути вирішене виважено, делікатно, гармонійно – і наша Церква сприяє саме цьому шляхові.

Чи означає цьогорічна можливість святкування 25 грудня наш перехід на новий стиль і зміну дат інших свят?

Ні, це не має миттєвих далекосяжних наслідків. Поки що ПЦУ житиме за старим юліанським календарем. Керівництво Церкви лише прагне вивчити реальний попит щодо перенесення святкування Різдва серед активних вірних – тих, хто ходить до храмів, а не тільки наводить галасу в інтернеті. Кількість заявок на проведення різдвяних богослужінь 25 грудня від парафій в Україні та кількість людей на цих богослужіннях буде аргументом на користь дотримання того чи іншого календарного стилю в майбутньому.

Чи означає проведення різдвяних богослужінь 25 грудня, що нам буде заборонено святкувати Різдво 7 січня?

Ні, не означає. Ми зараз усього лиш експериментуємо. Ми маємо нагоду приєднатися до святкування Різдва в один день із більшістю християн світу. Отримати досвід, якого раніше не мали. Календаря ще ніхто не змінює. Тому різдвяні богослужіння будуть відправлені в парафіях і 7 січня також.

Чи можна взагалі літургійно відзначати одну подію двічі – і 25 грудня, і 7 січня?

Ще й як можна. Подія воскресіння Христового святкується нами, крім Пасхи, щонеділі – кількадесят разів на рік. Пам’ять чималої кількості святих трапляється набагато частіше, ніж один раз на рік – хоч би того ж Миколая (літнього і зимового). Блаженнійший Митрополит Епіфаній отримав Томос у Константинополі (Стамбулі) 6 січня 2019 року на літургії з нагоди свята Богоявлення (Водохреще) за новим стилем. А потім служив у Києві літургію на це ж свято Богоявлення 19 січня 2019 року (6 січня за старим стилем).

Чи можна співати колядки і вітати одне одного з Різдвом 25 грудня, якщо ми офіційно святкуватимемо 7 січня?

Дехто зі святих протягом усього року, а не тільки у великодній час, вітався пасхальним привітанням «Христос воскрес». Бо важливо те, що Він воістину воскрес, а не якого саме числа це сталося. Так само і з Різдвом. Коли б ми не визнали те, що «Христос народився», коли б не захотіли прославити Сина Божого словами «Славімо Його» чи співом побожної пісні – це не може виявитись помилкою чи тим більше гріхом. Особливо варто це робити, якщо ми маємо серед знайомих братів православних, католиків чи протестантів, хто святкує Різдво Христове саме в цей день. Привітати їх, розділити з ними християнську радість цього свята – наш приємний обов’язок.

Чи припустима святкова трапеза 25 грудня, якщо офіційно в церковному календарі триває різдвяний піст?

Рішенням Синоду нашої Церкви, в тому разі, якщо парафія проводить святкові різдвяні богослужіння 25 грудня, піст для парафіян у цей день скасовується.

Що саме постановив Синод ПЦУ?

Повний текст рішення ось:

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
18 жовтня 2022 року

Рішення №19

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)
«Про можливість звершення богослужіння на честь Різдва Христового за Новоюліанським календарем 25 грудня 2022 р.»

Беручи до уваги численні запити та враховуючи дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві;

передбачаючи, зокрема через обставини війни, загострення у публічному просторі календарних суперечок;

з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України), вирішив:

Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння.

У разі звершення такого богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту.

Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України