Під захистом Святої Покрови
Чотирнадцятого жовтня весь православний світ відзначає велике християнське свято - Покрову Пресвятої Богородиці. В Україні цей день був шанованим із давніх-давен
День козаків і вояків
Як свідчать літописи, після знищення Запорізької Січі російською імператрицею Катериною II в 1775 році, козаки втекли за Дунай у так звану політичну еміграцію, взявши з собою і образ Пресвятої Покрови. Отже, не дивно, що 14 жовтня відзначається тепер як День українського козацтва.
Свято Покрови стало й днем заснування Української Повстанської Армії. Під час Другої світової війни, бійці УПА, що вели бойові дії, як проти фашистів, так і проти смертоносних загонів НКВС, також шанували свято Покрови і відзначали його як День Зброї. А саму Покрову вважали захисницею воїнів, що боряться за честь і незалежність України.
Церковний спадок запорожців
Варто зазначити, що історія цього свята поринає своїм корінням в глибину століть. На честь дивовижного рятування Богородицею столиці Візантії – міста Константинополя – від нищівних орд сарацинів у 911 році, візантійці стали шанувати й щорічно святкувати Покрову.
І все ж таки, незважаючи на «іноземне походження» цього свята, найбільшу честь і повагу Покрова знайшла в Україні, що протягом багатьох сторіч зазнавала набігів численних ворогів. Особливо популярним був цей день на Запорізькій Січі, адже саме під захистом Святої Покрови козаки здійснювали свої визвольні походи.
«Немає більш шанованого свята на Запоріжжі, аніж Покрова Пресвятої Богородиці, – зауважував невідомий західноєвропейський мандрівник, що побував на Січі, – хіба, що свята на честь архістратига Михайла або Миколи Чудотворця могли посперечатися з Покровою…».
Покровський Собор у Харкові є перлиною старовинного зодчества
Рік у рік запорожці відзначали це свято у своїй головній церкві – храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що був споруджений більше 340 років тому. До речі, за свідченням відомого історика та дослідника Дмитра Івановича Яворницького, запорожці за роки існування Січі, побудували 60 церков і храмів. На жаль, до сьогодні збереглися лише два. Справжніми перлинами старовинного зодчества вважаються харківський Покровський Cобор, збудований в 1689 році, і київська церква Покрови на Подолі, яку було зведено в 1766 році.
Підтвердження особливого шанування козаками Покрови можна знайти в багатьох українських думах. Так, після смерті гетьмана Запорізької Січі Байди Вишневецького, козацьку вольницю очолив легендарний Самійло Кишка, що прославився своїми морськими походами. Під час одного з рейдів по Чорному морю, хоробрий гетьман був захоплений турками. Пробувши в полоні 25 років, він очолив повстання на галері й повернувся додому.
В народній думі про Самійлу Кишку розповідається, про те, як козаки розподіляли трофеї здобуті в боях:
«А срібло-злато на три частки паювали:
Першу частку брали, на церкві накладали,
На святого Межигірського Спаса,
На Трахтемирівський монастир,
На святу Січову Покрову давали -
Котрі давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи й лягаючи,
Милосердного Бога благали».
Весільний бум
Коли осінь добігала своєї середини, і зібраний урожай дбайливо розкладався по коморах, в українських селах починався весільний бум.
Справжні весільні традиції на селі живі й донині
Дівчата, яким набридло “сидіти в дівках”, напередодні свята Покрови благали: «Свята мати, Покровонько, покрий мені голівоньку, щоб я жінкою була, щоб я весело жила, із чоловіком молоденьким, із дитяточком веселеньким». Ну, а якщо небажаний шлюб чекав на молодицю, то в народі казали: «Прийде Покрова, зареве дівка, як корова, – бо піде до чужої хати заміж, за немилого та за нелюбого».
А ще на Покрову остаточно верталися додому всі вівчарські отари з карпатських полонин, і завершували останні подорожі чумаки. Тому й говорили: «Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома».
Михайло ПАВЛОВ
На знімках:
1. Ікона Покрови Пресвятої Богородиці. Початок XVIII століття.
2. Покровський Собор у Харкові є перлиною старовинного зодчества. Наші дні.
3. Справжні весільні традиції на селі живі й донині.
Фото з архіву автора та Музею історії Слобожанщини