8 липня 2013
Коли варто хреститися під час Служби Божої?
Найзагальніший принцип - хрестимось тоді, коли прославляється ім'я Святої Тройці, тобто Отця, і Сина, і Святого Духа. Також є звичай хреститись на короткі молитовні заклики: "Слава Тобі, Господи, слава Тобі", "Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі" тощо. Якщо прийнято хреститись на заклики "Господу помолімся" та "у Господа просім", то цього варто дотимуватись. За звичаєм, також хрестимось на початку кожного читання зі Святого Письма - паремій, Апостола і Євангелія.
Під час виголошення Господніх слів "Прийміть, їжте, це є тіло Моє..." і "Пийте з неї всі, це є кров Моя..." хрестимось із поклоном. Так само чинимо під час возношення Дарів на "Твоє від Твоїх, Тобі приносимо...", а також на виголоси "Зі страхом Божим і вірою приступіть", "Спаси, Боже, людей Твоїх...", "Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків" - тоді, коли священик показує людям святу Чашу з Євхаристією. Перед та після прийняття Причастя також хрестимось з поклоном, віддаючи Богові честь і подяку (не одразу перед Чашею, але на деякій віддалі, щоб не зачепити і розлити Святі Дари).
Поклоняємось без хресного знамення тоді, коли нас до цього закликає молитва: "Голови ваші Господеві приклоніть", "поклоняємось..." тощо. Зі схиленого головою також слухаємо Євангеліє (як учні, які слухають повчання Небесного Учителя) і заамвонну молитву "Господи, Ти благословляєш...".
Під час благословення священика рукою не хрестимось, але просто схиляємо голову, приймаючи це благословення; у випадку благословення хрестом, Євангелієм чи іконою - хрестимось.
Всі ці приписи виконуються радше за звичаєм і можуть видозмінюватися залежно від місцевих традицій. Варто пам'ятати головне: наша участь у богослужінні має бути свідомою прославою Бога з усього серця, а не просто послідовністю поклонів та хресного знамення без ліку та розуміння.
